Історія справи

Постанова ВГСУ від 04.04.2017 року у справі №8/8
Постанова ВГСУ від 28.01.2014 року у справі №8/8
Ухвала КГС ВП від 21.06.2018 року у справі №8/8

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Справа № 8/8

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Білошкап О.В.,суддів:Поліщука В.Ю., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційні скаргиАрбітражного керуючого Коляди Володимира Ілліча та Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсана"на постанову та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 господарського суду Львівської області від 03.06.2013 у справі № 8/8 господарського суду Львівської областіза заявою доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львів Відкритого акціонерного товариства "Львівський дослідний нафтомаслозавод"про визнання банкрутом

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаст» - Мартинюк Ю.А., довіреність № б/н від 27.12.2013 р.;

від Коляди В.І. - адвокат ОСОБА_6, договір від 27.01.2014 р.;

ліквідатор Відкритого акціонерного товариства «Львівський дослідний маслозавод» - Стадник А.Л.;

прокурор Генеральної прокуратури України - Сіромашенко Р.Л.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.01.2008 року за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) порушено провадження у справі № 8/8 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Львівський дослідний нафтомаслозавод" (далі - ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод") в порядку ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Львівської області від 27.03.2009 року у справі № 8/8 ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Коляду Володимира Ілліча.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року у справі № 8/8 (суддя - Гутьєва В.В.), зокрема, задоволено скаргу ТОВ "Техномаст" на дії ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та клопотання про припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Коляди В.І., припинено повноваження ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Коляди В.І. Ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" призначено арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича. Зобов'язано арбітражного керуючого Коляду В.І. у п'ятнадцятиденний строк передати одержані під час судових процедур банкрутства установчі документи, печатку, штампи, фінансово-бухгалтерську документацію, майнові активи банкрута та ін. ліквідатору Стаднику А.Л. за актом приймання-передачі, про що надати суду відповідні докази.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у справі № 8/8 (головуючий суддя - Желік М.Б., суддя - Кузь В.Л., суддя - Малех І.Б.) в задоволенні вимог апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут інформатики і управління" та ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляди В.І. відмовлено. Ухвалу господарського суду Львівської області від 03.07.2013 року у справі № 8/8 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у справі № 8/8, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галсана" (далі - ТОВ "Галсана") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у справі № 8/8 скасувати в частині припинення повноважень ліквідатора Коляди В.І. та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Стадника А.Л.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Також, не погоджуючись із ухвалою господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у справі № 8/8, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся арбітражний керуючий Коляда В.І., в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у справі № 8/8 скасувати в частині припинення повноважень ліквідатора Коляди В.І. та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Стадника А.Л. Справу направити на новий розгляд в іншому складі суду. При цьому, в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномаст" (далі - ТОВ"Техномаст") подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційні скарги ТОВ "Галсана" та арбітражного керуючого Коляди В.І., в якому просить залишити їх без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у справі № 8/8 - без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Згідно з п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у даній справі було винесено господарським судом 27.03.2009 року, тобто до набрання чинності змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI, то судами попередніх інстанцій правомірно застосовано попередню редакцію Закону про банкрутство.

Відповідно до п.4 ст.24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Згідно з п.4 ст.25 Закону про банкрутство дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2013 року, 30.04.2013 року та 30.05.2013 року представником кредитора ТОВ "Техномаст" подано скарги на дії ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Коляди В.І., а також клопотання про припинення повноважень ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод".

До клопотання ТОВ "Техномаст" долучено протокол комітету кредиторів ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" від 01.03.2013 року, відповідно до якого прийнято рішення про скасування усіх рішень комітету кредиторів ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" за 2012 рік, що прийняті на засіданнях комітету кредиторів банкрута, які скликані з порушенням законодавства; визнано роботу арбітражного керуючого ліквідатора - ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляди В.І. незадовільною та такою, що не відповідає чинному законодавству; прийнято рішення подати до господарського суду Львівської області клопотання про припинення повноважень - Коляди В.І., а також схвалено кандидатуру арбітражного керуючого Стадника А.Л. для призначення ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод".

В обґрунтування поданих скарг, ТОВ "Техномаст" посилалося на систематичне порушення ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Колядою В.І. вимог Закону про банкрутство, зокрема на не надання щомісячно комітету кредиторів звіту про свою діяльність, а також на порушення черговості задоволення вимог кредиторів.

Задовольняючи скарги ТОВ "Техномаст" на дії ліквідатора банкрута ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" та клопотання про припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Коляди В.І. суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання ліквідатором обов'язків, покладених на нього як законодавством.

Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до поданих представником ТОВ "Інститут інформатики і управління", 08.05.2013 року з ініціативи арбітражного керуючого Коляди В.І. було проведено другі загальні збори кредиторів ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", на яких обрано новий склад комітету кредиторів.

Проте, у судовому засіданні 13.05.2013 року ліквідатор ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Коляда В.І. не інформував суд, кредиторів та інших учасників провадження у даній справі про банкрутство про проведення других загальних зборів кредиторів та засідання новоутвореного комітету кредиторів, які фактично ініціював та брав у них участь.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Колядою В.І. порушено порядок скликання загальних зборів кредиторів, зокрема до протоколу других загальних зборів кредиторів не додано доказів надіслання повідомлення всім кредиторам, чиї грошові вимоги включені до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод". Також не додано до протоколу довіреностей, виданих представникам кредиторів, які взяли участь у зборах, на право представляти ці юридичні особи на загальних зборах.

Зважаючи на порушення порядку скликання загальних зборів кредиторів, відсутність підстав для скликання таких зборів та замовчування у судовому засіданні 13.05.2013 року ліквідатором Колядою В.І. про їх проведення, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях ліквідатора щодо скликання других загальних зборів кредиторів ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" вбачається намір з порушенням встановленого Законом порядку припинити повноваження чинного комітету кредиторів банкрута.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог Закону про банкрутство арбітражним керуючим Колядою В.І. звіти про свою діяльність подавалися не щомісячно.

За результатами перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо порушення ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражним керуючим Колядою В.І. вимог Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи у 2013 році ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" Колядою В.І. до комітету кредиторів надіслано три проміжні звіти, зокрема, за виконану роботу за період з 30.10.2012 року по 29.01.2013 року, та з 29.01.2013 року по 22.04.2013 року, а також звіт про залишок коштів на рахунку боржника станом на 31.03.2013 року.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що зі звітів про виконану роботу за 2012 рік, які були додані ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражним керуючим Колядою В.І. до апеляційної скарги, вбачається, що і у 2012 році звіти подавалися не щомісячно, зокрема відсутні звіти за лютий, червень та жовтень місяць 2012 року. При цьому, ним не надано суду належних доказів направлення зазначених звітів комітету кредиторів боржника.

Щодо тверджень ТОВ "Техномаст" в поданих скаргах про завдання йому шкоди ліквідатором ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" у зв'язку з погашенням вимог другої черги, в той час, як залишаються непогашеними заставні вимоги кредитора першої черги, то вони правомірно не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки дані обставини були предметом дослідження господарським судом Львівської області від 16.05.2013 року у справі № 914/894/13-г за позовом ТОВ "Техномаст" до ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Коляди В.І. про відшкодування шкоди. Рішенням у даній справі в задоволенні позову відмовлено.

В зв'язку з чим, посилання суду апеляційної інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови на порушення арбітражним керуючим вимог ст.31 Закону про банкрутство щодо черговості задоволення вимог кредиторів є помилковим.

Проте, зважаючи на всі інші встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи щодо порушення арбітражним керуючим Колядою В.І. вимог Закону про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення скарги ТОВ "Техномаст" та припинення повноважень ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Коляди В.І.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом апеляційної інстанції, що за змістом Закону про банкрутство право вибору кандидатури ліквідатора належить виключно суду. Реалізуючи це право, господарський суд відповідно до ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду першої інстанції надійшла заява арбітражного керуючого Стадника А.Л. про участь у справі про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод". Дo вказаної заяви додано ліцензію на право здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), диплом про закінчення повної вищої освіти та довідку про досвід роботи в інших судових справах.

Крім того, в матеріалах справи міститься протокол засідання комітету кредиторів ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" від 01.03.2013 року, у відповідності до якого схвалено кандидатуру ліквідатора ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Стадника А.Л. Інших заяв та клопотань щодо кандидатури арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора банкрута на адресу господарського суду не надходилo.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, оцінюючи докази за своїх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом про банкрутство, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, визнав за необхідне призначити ліквідатором боржника ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" арбітражного керуючого Стадника А.Л.

Згідно зі ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги арбітражного керуючого Коляди Володимира Ілліча та Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсана" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 03.06.2013 року у справі № 8/8 залишити без змін.

Головуючий: О.В. Білошкап Судді: В.Ю. Поліщук В.Я. Погребняк